Епоха неплатників добігає кінця

Епоха неплатників добігає кінця

25.07.2018 08:48

3 липня Верховна Рада прийняла в другому читанні довгоочікуваний закон № 6027-д, що передбачає захист прав кредиторів. Банкіри сподіваються, що тепер їм вдасться вирішити численні суперечки з недобросовісними позичальниками на свою користь.


Чи дійсно ринок проблемних боргів в Україні очікують революційні зміни, і які схеми уникнення кредитних зобов'язань будуть перекриті, розбирався «Мінфін».

Великі очікування

6027-д вже вступив в силу, але діяти він почне не відразу, а тільки через три місяці з моменту публікації на сайті парламенту — в середині жовтня.

«Закон розблокує багато болючих для банківської системи проблем. Зміни, головним чином, торкнуться двох питань — поруки і іпотеки», — розповів «Мінфіну» начальник управління по врегулюванню кредитів корпоративного та малого бізнесу ОТП Банку Юрій Тітов.

Документ вносить зміни в ряд законодавчих актів. Найбільш важливі нововведення стосуються Цивільного кодексу. Депутати також змінили окремі норми законів «Про іпотеку» та «Про заставу». Менш істотні правки внесені в закони про нотаріат, держреєстрацію і навіть про дорожній рух.

Вони ліквідують більшість прогалин, які дозволяли недобросовісним боржникам і їх поручителям ухилятися від зобов'язань.

«Закон уточнює поняття солідарних боржників, конкретизує межі солідарної відповідальності кількох поручителів за зобов'язаннями однієї і тієї ж особи, уточнює момент виникнення відповідальності поручителя і терміни щодо пред'явлення вимог до нього. Також тепер законодавчо закріплена відповідальність поручителя/заставодавця в разі ліквідації основного боржника», — пояснює начальник управління правового супроводу продажів Укрсиббанку Олена Полянчук.

Які схеми перекриють

Схема №1: Невловимі поручителі

«За новим законом більше не вийде автоматично припиняти фінансове або майнове поручительство в разі ліквідації позичальника», — говорить директор департаменту проблемних кредитів Райффайзен Банку Аваль Ірина Сухава.

До сих пір це була одна з найпоширеніших схем на ринку. Боржники брали кредити на реальний бізнес, а в якості застави пропонували банкам майно третіх осіб — маловідомих компаній, які виступали поручителями основного боржника.

Далі події могли розвиватися за двома сценаріями: або позичальник і/або поручителі ставали банкрутами, або договір поруки оскаржувався за яким-небудь надуманим приводом. Наприклад — внесення в кредитний договір незначних змін.

У цьому сенсі показовим є приклад заводу Росава бізнесмена Костянтина Живаго. Найбільший в Україні виробник шин виступав поручителем пов'язаної юрособи — Торгового дому Росава, якому банк Фінанси і Кредит, що також належав Живаго, видав в борг 25 млн грн. Коли банк «прогорів» (з осені 2015 року він перебуває в управлінні Фонду гарантування), ТД Росава оголосив банкрутство. Після цього завод через суд розірвав договір поруки на підставі того, що його нібито не повідомили щодо зміни термінів виплати відсотків за кредитом.

Схожа ситуація була і у державного Укрексімбанку. Він не зміг через суд домогтися стягнення боргу з компаній групи Укрпідшипник братів Клюєвих (загальна заборгованість — 41 млн євро). Суд визнав правомірною тільки частину вимог, що стосуються безпосередньо Укрпідшипника. Решту боргу, що була забезпечена порукою дочірніх структур компанії, було «скасовано» через зміни, внесені в частину кредитних договорів.

Не виконувати умови кредитних договорів, якщо їх умови змінено без погодження з поручителями, дозволяв Цивільний Кодекс. Новий закон закриває цю лазівку. Він дозволяє ігнорувати тільки неузгоджені зміни, а не весь договір про надання кредиту.

З іншого боку, банкірам доведеться зважати  з на низку застережень, — розповідають юристи. Наприклад, ліквідація боржника дійсно більше не призводить до припинення поруки, але за однієї умови: кредитор повинен звернутися до суду з позовними вимогами до поручителя ще до внесення запису про ліквідацію до Єдиного держреєстру.

Схема №2: Застава — трансформер

Ще одна популярна лазівка, якою користувалися позичальники — перебудова або реконструкція об'єктів, що знаходяться в заставі. В цьому випадку їх параметри вже не відповідали тим, що були вказані в кредитних договорах. На цій підставі суди не визнавали таку нерухомість заставою по кредиту.

Одним з перших подібних масштабних скандалів була суперечка між Укрсоцбанком і мережею Пузата Хата в 2010 році. Суд за заявою боржника викреслив з переліку застав велике приміщення в центрі Києва. Підставою для цього стало те, що за час з моменту видачі кредиту площа об'єкта трохи збільшилася.

Подібним методом діяв і власник холдингу Мілкіленд Анатолій Юркевич. Він намагався (правда, поки що безуспішно) вивести з-під застави ряд земельних ділянок: їх габарити, зазначені в кредитному договорі, не збігалися з документацією, яку представники боржника пред'являли на суді.

Схема №3: Правило 6-ти місяців

Вирішиться і інша проблема кредиторів — термін позовної давності. За словами адвоката юркомпанії «Де-юре» Андрія Павлишина, раніше порука за кредитом автоматично припинялася через 6 місяців після дати виникнення права на стягнення. Згідно з новим законом, це буде відбуватися лише після закінчення терміну, що встановлений договором (за замовчуванням — 3 роки).

За словами Юрія Титова, до сьогодні банки масово втрачали застави через «правило шести місяців». Тепер, як зазначає банкір, кредитори будуть оскаржувати в апеляції або касації рішення судів перших інстанцій, які відмовляли їм у стягненні боргу на цій підставі.

Але чи будуть суди ставати на сторону кредиторів — невідомо. У новому законі чітко не прописано, чи підпадають під його норми старі кредитні договори. «У цій частині закон зворотньої сили не має, тобто поручителі за кредитними договорами 2007-2008 років можуть спати спокійно», — вважає Андрій Павлишин.

Але крапку в цьому питанні ще не поставлено. Питання регулювання новим законом правовідносин, що виникли до набрання чинності документом, швидше за все, буде вирішуватися в Конституційному суді, — допускає партнер юркомпанії Волхв Віктор Дубовик.

Схема №4: Відбити іпотеку в судах

Закон 6027-д також уточнив процедуру позасудового стягнення заставної нерухомості. Тепер кредитор зможе обґрунтувати право на майно просто на підставі договору іпотеки. Раніше для цього була потрібна документація на нерухомість, що зазвичай зберігалася у боржника. Це створювало складності для кредиторів — в суді вони часто не могли довести обґрунтованість своїх претензій на об'єкт нерухомості.

«Але ця зміна — одна з найбільш спірних з юридичної точки зору. Сам по собі договір іпотеки не може бути правовстановлюючим документом. Потрібні ще докази не просто наявності заборгованості, але і підтвердження відправки кредитором вимоги про дострокове погашення», — розповів Павлишин.

Як зазначає керівник проектів відділу реструктуризації та супроводу проблемних активів Банку Кредит Дніпро Карина Ільченко, ключова проблема міститься в пункті 61 Постанови Кабміну №1127 від 25.12.2015 року, що регламентує вимоги до документів для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

«Постанова зобов'язує підтвердити факт отримання боржником вимог кредитора. Саме від цього моменту відраховуються 30 днів, протягом яких можна скористатися позасудовим врегулюванням заборгованості. Цією нормою активно користуються недобросовісні позичальники», — розповіла Ільченко. Це дає їм можливість наполягати в суді на тому, що вони не знали про майнові претензії кредитора.

На думку Ільченко, можливий варіант вирішення проблеми — додати в діючу норму роз'яснення, що фактом отримання вимоги вважається і поштове повідомлення з відміткою про відмову адресата приймати «послання», або про його відсутність за адресою.

Ще не кінець

Крім ліквідації наведених схем, закон дає кредиторам і ряд додаткових переваг. За словами Олени Полянчук, тепер вони можуть в односторонньому порядку підвищувати процентну ставку за кредитом — до сих пір ця опція була заблокована статтею 1056-1 Цивільного Кодексу.

«Змінювати процентну ставку можна тільки за умови обов'язкового повідомлення позичальника/поручителя, який повинен мати можливість погасити заборгованість протягом 30 календарних днів, якщо він не згоден зі збільшенням ставки», — пояснює Юрій Тітов.

Максимальний розмір ставки за кредитом повинні обумовити самі сторони, обов'язково прописавши цей момент в тексті договору.

Закон передбачає і ряд технічних удосконалень. Наприклад, доступ банків з дозволу клієнта до реєстру РАГС (сімейний стан), єдиного реєстру довіреностей, держреєстру прав, включаючи реєстр іпотек і заборон.

Проте, документ не розблокує всі проблемні питання в системі.

На думку Карини Ільченко, найбільше ринку не вистачає Кодексу законів щодо банкрутства, який було ухвалено депутатами за основу ще в кінці березня. До другого читання закон поки не дійшов. Також банки чекають введення процедури електронного арешту рахунків, завдяки чому їм більше не доведеться «бігати» за боржниками.

«Для комплексного вирішення питання проблемних боргів потрібно змінити законодавство в частині зняття з реєстраційного обліку боржника та його виселення з квартири, послабити ступінь захисту неповнолітніх членів сім'ї позичальника і прийняти закон про особливості погашення основного боргу, а також про списання пені і штрафів», — вважає Андрій Павлишин.

За його словами, юристи боржників в свою чергу чекають закон щодо реструктуризації валютної заборгованості і норми про скасування прибуткового податку на прощення суму основного боргу. Це повинно спростити процес переговорів з банками, які не хочуть продавати права вимоги за кредитами, на які поширюється мораторій.


Ольга Терещенко


Джерело - minfin.com.ua/ua/2018/07/24/34352423/


Розділи сайту

Контакти

  • 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, офіс 604
  • +38 (044) 580-02-58
  • [email protected]
Сервіси для Ваших справ
Сервіси 25h8 Результати пошуку