Про що не люблять говорити чиновники: реальні причини девальвації гривні

Джерело: minfin.com.ua/ua/2018/09/03/34776305/

Ситуація на валютному ринку останніх днів не обіцяла нічого доброго для гривні. Попит значно перевищував пропозицію і незважаючи на активні інтервенції Нацбанку за минулий тиждень курс спочатку швидко переступив через психологічний бар'єр в 28 гривень, а до кінця п'ятниці взагалі досяг позначки в 28,20 / 28,24. Причому на початку цього дня він доходив і до ситуативного рівня продажу в 28,35 гривень, але ринок все ж не підтримав цей рівень.

НБУ намагався зупинити зростання котирувань, провівши інтервенції у вигляді двох аукціонів і як мінімум одного разу використовуючи Matching, але глобального ефекту це не дало. Витрачених резервів в сумі понад $ 120 млн вистачило лише для зменшення темпів зростання котирувань, але не більше.

Сам факт того, що обвал гривні відбувається в період, коли світова кон'юктура цін на основні товари українського експорту метал і сільгосппродукцію знаходяться на високому рівні говорить про те, що причини криються не тільки в «злих» експортерах (не поспішають продавати валюту) і «підступних „спекулянтах (заради наживи накручують курс).

Накладаються декілька факторів, які представляють істотну небезпеку для курсу в найближчій перспективі і пояснювати все сезонністю, як любить нас запевняти Нацбанк — зараз не можливо.Тому що потім чергові валютні цунамі спростують ці заяви регулятора, але буде вже пізно.

Ось причини, що представляють основну і реальну загрозу для нацвалюти:

1. Відтік капіталу з країн, що розвиваються на все більш привабливий американський ринок після підвищення ставки ФРС. Інвестори та спекулянти після погашення чергових українських валютних і гривневих ОВДП вже не скуповують наші цінні папери, а конвертують їх у валюту і виводять. Це тисне на курс гривні на міжбанку;

2. Від'ємне сальдо платіжного балансу, наростаючі диспропорції при формуванні дохідної та видаткової частини бюджету. Недоотримання податків і митних зборів на фоні безпідставного і популістького вливання бюджетних коштів у вигляді зростання соцвиплат перед виборами при одночасному підвищенні мінімальної зарплати без зростання продуктивності праці та ефективності виробництва — призводить до стимулювання попиту на імпортні товари (тому що своїх Україна виробляє все менше).

Це створює все більший розрив між експортом та імпортом, вимиває валюту з країни і головне — не стимулює розвиток власного виробництва, не підвищує рівень зайнятості населення і як наслідок — скорочує реальні податкові надходження.

Крім цього, невідповідність рівня українських зарплат реальної вартості кваліфікованої праці після кожної нової девальвації призводить до наростаючого відтоку талановитих і професійних громадян в інші країни.

Ми не можемо погодитися з твердженнями НБУ про те, що надходження від заробітчан будуть в глобальній перспективі тільки рости. У короткостроковій — можливо, але в довгостроковій — явно ні.

Реалії такі, що як тільки ці люди благополучно влаштовуються — вони все більше осідають в цих країнах, а потім — починають забирати родичів до себе. Це призводить до того, що з часом надходження від таких громадян вже не будуть зростати. Нікому буде перераховувати. Більш того — вони почнуть знижуватися.

Проблему для чиновників в цій ситуації “вирішує» або зростання курсу (девальваційний та інфляційний податок на населення, малий та середній бізнес) або проведення реальних реформ з обмеженням олігархічних монополій, стимулюванням реального сектора вітчизняної економіки, створенням робочих місць, боротьбою з корупцією у владі і усуненням поняття «рулити бюджетними потоками» у можновладців. Але чиновникам простіше і вигідніше просто поступово девальвувати гривню, ніж втрачати свої місця та надприбутки;

3. «Проліт» з траншами МВФ. Навіть якщо місія МВФ після вересневої поїздки в Україну прийме позитивне рішення про виділення траншу — фізично по процедурам цієї організації кошти зможуть прийти не раніше жовтня, що все більше посилює касовий розрив в надходженнях і виплатах з бюджету.

Особливих джерел надходжень у держави немає. Приватизацію знову зірвано, НБУ свій прибуток вже весь перерахував, ОВДП — хто хотів вже давно придбав і попит на них навіть з боку банків низький.

Тому продаж потенційно одержуваного в жовтні траншу МВФ за максимально високим курсом — вигідний і уряду для латання все наростаючих бюджетних дірок. Тому і особливо опиратися зростанню долара чиновники не стануть. Тим більше, що свої кошти згідно їхніх декларацій вони в основному тримають у валюті.

Саме ці чинники, а не злі вороги, експортери й спекулянти є головними причинами «загадкового» падіння гривні в здавалося б сприятливий для неї період.

Бізнес розуміє суть того, що відбувається і майбутні валютні ризики, а тому імпортери намагаються оперативно закривати свої валютні контракти, а експортери не поспішають продаватися. Адже буде дорожче.

Що буде з курсом на цьому тижні

На настрої учасників ринку в найближчі дні вплине:

1) Календарний фактор і вихідний день у США. Початок вересня призведе до традиційного зниження активності на українському міжбанку в перший робочий день місяця. Клієнти будуть підводити підсумки серпня і визначатися з планами і тактикою роботи на новий період. Але вже з вівторка-середи вони поступово увійдуть в звичайний ритм.

Крім цього, 3 вересня вихідний в США -День праці. Наш міжбанк по долару буде працювати на умовах ТОМ (розрахунки в гривні — цим днем, зарахування валюти наступним). Це не завжди зручно клієнтам, що відіб'ється як на обсягах операцій понеділка. так і на поведінці ринку у вівторок — коли доларова виручка буде тільки зарахована компаніям, а попит на валюту вже накопичиться за декілька днів. За рахунок календарних перекосів та вихідного в США — у понеділок та вівторок тиск на гривню посилиться.

За нашими розрахунками обсяги операцій на міжбанку в понеділок будуть знаходитися в межах $ 300-330 млн при укладанні до 430-480 угод, з вівторка по четвер почнуть поступово зростати — від $ 390 до $ 440 млн при укладанні до 510-580 угод в день, а в п'ятницю трохи знизяться — до $ 370-410 млн при здійсненні 490-540 угод;

2) Репатріація дивідендів «дочками» іноземних компаній в першій декаді вересня. У цей період вони вийдуть на ринок з додатковою купівлею валюти для перерахування своїм материнським структурам і це буде тиснути на курс;

3) Поведінка готівкового ринку і збереження розриву готівкового і міжбанківського курсів. Стрибки курсу на міжбанку провокують зростання готівкових котирувань і подальші спекулятивні переливи валюти з одного сегмента ринку на інший. Це також тисне на курс і в даний час грає проти гривні.Крім цього, збільшення котирувань в обмінниках на фоні зростання попиту не стимулює і активну здачу валюти населенням, яке також як і експортери на міжбанку — притримує валюту.

4) Рівень ліквідності в банківській системі і дії Нацбанка. Коррахунки банків поступово знижувалися до кінця минулого тижня і на ранок п'ятниці впали до 50,3 млрд гривень. Бізнес витрачає гривню, отриману як відшкодування ПДВ.

Якщо не буде сюрпризів на запланованих аукціонах Міністерства фінансів з розміщення ОВДП на цьому тижні — то ми не бачимо особливої загрози для курсу в такому рівні ліквідності в системі. Тим більше, що підприємствам знадобиться гривня для розрахунків з персоналом по зарплаті за серпень і оплаті господарських платежів на початку місяця.

Через перекоси попиту і пропозиції на міжбанку — дефіцит валюти доведеться покривати Нацбанку. Ми очікуємо його присутність на ринку як мінімум у вівторок і середу, коли ситуативні диспропорції будуть максимальними.

Прогноз готівкового та безготівкового курсів на тиждень

На готівковому валютному ринку курс буде орієнтуватися на поведінку міжбанку. Оскільки залежність від дій найбільших гравців на торгах збережеться, а їх курсові інтереси постійно різні — «Мінфін» знову прогнозує часту зміну котирувань обмінників протягом дня. Серйозного просідання курсів ми не чекаємо, а ось ризик подальшого зростання котирувань обмінників в разі обвалу гривні на міжбанку — реальний.

«Мінфін» прогнозує на цьому тижні коридор по долару на готівковому ринку в межах 27,95-28,35 гривень. Спред по долару в банках складе до 25-30 копійок, в обмінниках фінкомпаній — від 15 до 20 копеек.

На міжбанку. Ситуативні курсові інтереси великих гравців і поведінка НБУ будуть визначати тренд на міжбанку. «Дочки» іноземних компаній зі своєю купівлею валюти під репатріацію дивідендів цілком можуть розхитати ринок своїми покупками на цьому тижні. Практично всі дні на ринку знову буде переважати попит на валюту. Нацбанку регулярно доведеться бути присутнім на торгах для покриття дефіциту валюти.

«Мінфін» прогнозує на цей тиждень котирування безготівкового долара в межах коридору 28,05 -28,35 гривень.

Особливого зміцнення гривні навіть у випадку ситуативного і сумнівного перевищення пропозиції валюти над попитом ми не очікуємо. Якщо воно і виникне — то надлишок буде викуповуватися НБУ. Це не дасть долару істотно впасти.

Головними операторами на торгах будуть: сам НБУ, усі держбанки, Альфа-банк, Банк Кредит Дніпро, ІНГ Банк Україна, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, банк «Південний», ПУМБ, Райффайзен Банк Аваль, Сітібанк, УкрСиббанк і Укрсоцбанк.